Анонс подій Архів
Оголошення Архів
Привітання Архів

03.09.2017

31 серпня 2017 р. Інститут проблем виховання НАПН України презентував освітянській спільноті на веб-конференції такі змістові блоки:

-         Концептуальні завдання мистецької освіти України на сучасному етапі;

-         Формування в учнівської молоді готовності до захисту Вітчизни;

-         Навчання фізичної культури в основній школі;

-         Національно-патріотичне виховання: нові виклики та досягнення;

-         Тренінги з національно-патріотичного виховання за програмою «З Україною в серці».

Переглянути виступ наукових співробітників Інституту можна за адресою: https://www.youtube.com/watch?v=lCwMl7t04uk

Актуальність теми для зустрічі з вчителями мистецьких дисциплін напередодні нового навчального року визначається нагальною необхідністю осмислення суспільних і соціокультурних викликів, що постали перед мистецької педагогікою. У виступі О.А. Комаровської йшлося про  поглиблення розуміння системи компетентностей особистості, окреслених ідеями Нової української школи, зокрема, підготовкою нового освітнього стандарту,  які по-перше, формуються в учня наскрізно – від початку навчання до випуску зі школи; по-друге, потребують порівняльної рефлексії відносно вимог попереднього державного стандарту (редакція 2011 року), де також булло закладено компетентнісний підхід.

Важливим акцентом зустрічі з учителями є акцент на сучасній соціокультурній ситуації, що змушує чітко визначити пріоритети мистецької освіти у другому десятилітті ХХI століття. Йдеться про смислові наголоси в художньому просторі та його освоєнні дитиною, а також про тенденції у мистецьких процесах, що вимагають зміни навчально-виховної парадигми. Увага приділялася й так званим смисловим ризикам, які можливі у процесі впровадження компетентнісного підходу саме в мистецьку освіту, а також  шляхам запобігання.

У виступі В.В.Рагозіної актуалізовано проблему забезпечення наступності освітніх ланок – дошкільної і початкової шкільної у системі загальної освіти України, що особливо важливо в умовах освітньої реформи «Нова українська школа». Вирішення проблеми наступності сприятиме подоланню суперечносте між запитами школи і програмними можливостями ДНЗ та передбачає інтеграцію дошкільної і початкової шкільної освіти. Розкриваються пріоритетні напрямки наступності: погодження мети освіти у дошкільній і початковій освіті; збагачення освітнього змісту початкової школи різними видами дитячої діяльності творчого характеру й водночас усунення регламентованого навчання у ДНЗ; осучаснення форм і методів роботи з дітьми у ДНЗ і ЗНЗ.

До оновленої програми «Впевнений старт» (розр. під керівництвом проф. Т. О. Піроженко) створено програмно-методичне забезпечення, серед учасників авторської групи якого є співробітники ІПВ НАПН України, представники лабораторій дошкільної освіти і виховання та художньо-естетичного виховання і мистецької освіти Гавриш Н.В. (доктор педагогічних наук), Рагозіна В.В.(кандидат педагогічних наук), Очеретяна Н.В. Дана програма і комплект для дітей (Книга дошкільника; Альбом художньо-творчої діяльності), педагогів (Книга вихователя) і батьків (Книга-довідник для батьків) вирішують проблему наступності і сприяють успішному розвитку дитини на передшкільному етапі життя.

У контексті військово-патріотичного виховання підростаючої особистості нині особливої уваги набуває організація навчально-виховного процесу з предмету «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах. Доповідачем Б.Б.Шаповалов обґрунтував актуальність вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни», військово-патріотичного виховання та допризовної підготовки учнівської молоді в сучасних умовах. Було висвітлено теоретичну основу, зміст, форми, підходи, організаційно-педагогічні умови та навчально-методичне забезпеченняпредмета «Захист Вітчизни». Розкрито мету і завдання навчального предмета «Захист Вітчизни». Акцентовано, що виконання Концепції вивчення навчального предмета «Захист Вітчизни» в загальноосвітніх навчальних закладах дасть змогу ефективніше організовувати навчально-виховний процес; підвищити престиж військової служби як виду державної служби й культивування ставлення до солдата як до державного службовця тощо.

         У сучасному світі особливої уваги набувають питання формування готовності громадян до дій в екстремальних ситуаціях. Саме в таких ситуаціях відбувається захист Вітчизни. Відтак, актуальним є впровадження в процес формування готовності допризивної молоді до захисту Вітчизни сучасних технологій, які є складовою частиною поліцейського хортингу. Ці системи – Поліцейська система самозахисту і контролю (ПССК) та Система самозахисту та виживання (ССВ) – успішно зарекомендували себе в умовах бойових дій, проведенні спеціальних операцій, підготовки військовослужбовців та працівників правоохоронних органів, майстрів бойових мистецтв. Запровадження зазначених сучасних педагогічних технологій в процес формування готовності допризивної молоді до захисту Вітчизни буде сприяти вдосконаленню навчально-виховного процесу. 

У контексті сучасних викликів особливої уваги набуває аналіз оновленої навчальної програми з фізичної культури для загальноосвітніх навчальних закладів для 5–9 класів. Доповідач (М. В. Тимчик, к.п.н., доцент) обґрунтував актуальність фізичної культури учнівської молоді в сучасних умовах. Було висвітлено основні зміни навчальної програми з фізичної культури для 5–9 класів. Розкрито мету базової загальної середньої освіти, завдання, вклад предмета у формування ключових компетентностей та призначення змістових ліній з урахуванням вікових особливостей учнів основної школи.

Соціальне партнерство виховних систем не є зовсім новим явищем у освіті,  взаємодії соціальних інституцій.  Циклічність розвитку будь-яких систем має схожість та повторення дій, а значить можливість оновлення, модернізації, ефективних менеджерських дій в нових умовах. Зрозуміло, з урахуванням існуючих умов,  можна розглядати соціальне партнерство як особливу форму взаємодії  суб’єктів виховного простору, і що перш за все передбачає створення механізму або системи договірно-правого регулювання. Зважаючи на події останніх років, які ми всі переживаємо в Україні, бачимо, що патріотичне виховання, яким опікувалося всі заклади освіти, виявилося  ефективним лише у певних прошарках, соціальних групах населення різних регіонів,  а діяльність соціальних інституцій, суспільства мають серйозні вади, і є ще багато резервів у виховання людини громадянина-патріота всієї держави загалом.

Загальноосвітні навчальні заклади у співпраці з інститутами громадянського суспільства можуть ефективно співпрацювати у такому надважливому для сучасної освіти і всієї нашої держави напрямі, як національно-патріотичне виховання. Їм як основним суб’єктам партнерської взаємодії під силу взяти на себе координацію інших  закладів освіти, дитячих та молодіжних громадських організацій, закладів культури та оздоровлення, молоді та спорту, бізнесу та ін. Підтримка такого партнерства з боку органів державної влади дозволить  робити спільну справу ефективно, розробляти нові сучасні формати такої діяльності.

 На веб-конференції (доповідач Т.К.Окушко) представлено переваги, зміст, форми і методи партнерства загальноосвітніх навчальних закладів і громадських організацій у національно-патріотичному вихованні. Сьогодні Інститут проблем виховання НАПН України  готовий у плані експерименту із школами, які готові до такого партнерства, розпочати підтримку пілотних проектів партнерства загальноосвітніх навчальних закладів і громадських організацій.  Разом з тим, сьогодні доцільно розглядати інші формати партнерства: об’єднана мережа партнерів, педагогічний клуб партнерів-новаторів чи міське об’єднання соціальних партнерів – головне в об’єднанні спільних зусиль для досягнення важливого результату у вихованні гідної людини і  громадянина.

Актуальність формування національно-культурної ідентичності обумовлена необхідністю осягнення й засвоєння національно-культурних цінностей українського народу, історичної памʼяті, збереження національної аутентичності та традицій. Водночас формування національно-культурної ідентичності має здійснюватися на основі рівноправного діалогу з усіма етносами і народами, які проживають на теренах України і спрямовуватися на згуртування української нації, створення сприятливих умов для їх розвитку. Важлива роль у цьому плані відводиться позакласній діяльності загальноосвітньої школи, яка володіє відповідними виховними можливостями.

У доповіді Ж.О.Журби було розглянуто виклики формування національно-культурної ідентичності (ідеологія, цінності, релігія, історична упередженість, маніпулювання свідомістю, естетика) та чинники (історична правда; історична пам'ять; національні ідеали; національна гідність; національна самосвідомість; патріотизм). Формування національно-культурної ідентичності ґрунтується на національному світогляді, національній культурі, мові, національній ідеї та базових моральних цінностях (свобода, любов, відповідальність, гідність, справедливість), що характеризують національно-культурну ідентичність особистості, рівень її вихованості.

Як ефективно провести навчання з національно-патріотичного виховання за програмою «З Україною в серці»? Які методи роботи під час тренінгу видаються доцільними й цікавими сучасним дітям і дорослим? Відповіді на ці та інші запитання стали предметом обговорення на WEB-конференції з теми «Методичний коментар щодо проведення тренінгів з національно-патріотичного виховання за програмою «З Україною в серці»; виступаючі Петрочко Ж.В., Кириченко В.І.). Було презентовано стан та результати реалізації програми «З Україною в серці», а також представлено різні методи національно-патріотично-виховання під час інтерактивних занять з педагогами, дітьми та молоддю.

 Рефлексія після веб-конференції

Відразу після веб-конференції

 

 

Архів