Анонс подій Архів
Оголошення Архів
Привітання Архів

28.03.2016

Науково-практична конференція Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України «СУЧАСНІ  ВИХОВНІ  ПРОБЛЕМИ:  ВИКЛИКИ ТА  ШЛЯХИ  ЇХ  РЕАЛІЗАЦІЇ»

 

Науково-практична конференціяІнституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України «Сучасні виховні проблеми: виклики та шляхи їх реалізації» потужно об’єднала в змістовному глибоко захоплювальному діалозі педагогічну спільноту науковців та освітян-практиків VІІ Міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти ‑ 2016» та ІІІ Міжнародної виставки закордонних навчальних закладів «World edu ‑ 2016» (17-19 березня 2016 року).

 

 

У ході конференції було презентовано актуальні й цікаві доповіді, в яких окреслено шляхи ефективного розв’язання виховних проблем сучасності, а також представлено вагомі друковані результати творчих наукових доробків співробітників лабораторій у формі стендової виставки видань вибраних творів, монографій, навчально-методичних посібників (понад 80 найменувань), які яскраво характеризують плідну науково-дослідну роботу Інституту проблем виховання НАПН України та дозволяють употужнити, зміцнити й підкреслити силу і невичерпний потенціал вітчизняної освіти і науки.

Цільовою аудиторією науково-практичної конференціїстали співробітники науково-дослідних інститутів, викладачі педагогічних університетів та інститутів післядипломної педагогічної освіти, адміністрація й учителі загальноосвітніх шкіл, практичні психологи, вихователі дошкільних навчальних закладів із різних міст (Києва, Миколаєва, Одеси, Умані та ін.) і областей України (Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Одеської, Харківської, Черкаської, Чернівецької та ін.), а також науково-педагогічні працівники університетів Польщі та Чехії.

 

 

Бех Іван Дмитрович, д. психол. н., професор, директор Інституту проблем виховання НАПН України, дійсний член НАПН України, у ґрунтовній доповіді «Пріоритети сучасного виховного процесу» акцентував увагу учасників науково-практичної конференції на ключовій проблемі «Яким має бути сучасне виховання за своєю базовою спрямованістю?». Відповідаючи на це актуальне та надзвичайно складне питання, він наголосив, що сучасне виховання відбувається як привласнення особистістю наступних позицій: 1) громадянсько-патріотичної позиції; 2) морально-відповідальної позиції; 3) духовно-діяльнісної позиції; 4) національно-світоглядної позиції; 5) ціннісно-альтруїстичної позиції. Академік зазначив, що сучасна освіта поряд із завданням формування в учнівської молоді міцних наукових знань і вмінь, базових компетентностей та творчих здібностей має виховати у неї національну самосвідомість, високу моральність, життєві ціннісні орієнтації, почуття громадянина-патріота. Для досягнення такої особистісно-розвивальної мети слід сповна використати виховний потенціал цілісного навчального процесу. Враховуючи  зазначене, доцільно вичленити три лінії, за якими необхідно здійснювати виховну роботу: виховні можливості навчання, вчительсько-учнівські взаємини та учнівську міжособистісну взаємодію. Якщо ці чинники відповідатимуть меті розвитку гармонійної, різнобічної особистості, то таке навчання набуватиме статусу виховального.

Ключовим виховним фактором процесу навчання має стати надання знанням суспільно значущої цінності, що передбачає певну позицію учня щодо навчального змісту, яким він оволодіває. Означена позиція пов’язується з умінням учня формулювати культуро-нормативне оцінне судження щодо певних фрагментів навчального змісту; визначати його значущість для себе та суспільства, висловлювати переконання в необхідності орієнтуватись на цінності у власному житті.

Орієнтовною основою виховної діяльності педагога повинен бути практичний орієнтир, відповідно до якого виховальне навчання сповна реалізуватиметься, коли весь освітній процес здійснюватиметься на засадах особистісно розвивального підходу. У цьому зв’язку у вчительсько-учнівських взаєминах відображаються позиції: розуміння вихованця, його визнання і безумовне прийняття, справедливе ставлення до дитини. Шлях до морально досконалої особистості пов’язується з такими вчительсько-учнівськими взаєминами, які заперечують жорсткість до дитини й утверджують людську гідність. Учнівська міжособистісна взаємодіяяк виховний фактор реально проявлятиметься як ціннісне функціонування групи. Тут важливим аспектом має бути педагогічна допомога членам групи у створенні суспільно значущих колективних проблем, навколо яких розгортатиметься реальне групове життя. Колективні проблемні ситуації, чинниками яких виступатимуть навчальні події, передбачають максимальне розумово-емоційне напруження, що втілюватиметься в паритетному пошуковому діалозі, зіткненні думок, розгортанні процесу розуміння позиції іншого чи обстоюванні власного погляду. У такий спосіб виникає значущий для групи моральний образ, учні вчаться висловлювати власну думку, брати участь в ухваленні спільних рішень, набувають умінь командної роботи, що є фактором становлення їх громадянської позиції. Шлях досягнення обґрунтованої вище особистісно розвивальної мети пронизує весь період навчання учнів у школі. Відтак, змістові орієнтири виховної роботи на різних освітніх рівнях центруються навколо відповідних особистісних якостей.

 

 

Академік Бех І.Д. презентував педагогічній спільноті власний науковий доробок ‑ Двотомне видання вибраних наукових праць «Вихованні особистості», де представлена широкомасштабна структура обґрунтованої ним інноваційної теоретико-технологічної виховної моделі особистісно орієнтованої розвивальної взаємодії педагога і вихованців, ‑ що стане цінним орієнтиром і надійним духовно-моральним дороговказом для кожного освітянина в процесі пошуку та якісної реалізації шляхів ефективного розв’язання актуальних виховних проблем сучасності.

 

 

Маршицька Вікторія В’ячеславівна, к. пед. н., с. н. с., завідувач лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України, у доповіді «Сучасні підходи до формування базових якостей особистості в умовах дошкільного навчального закладу» зазначила, що базові якості особистості дошкільника, теоретико-методологічне обґрунтування та експериментальну перевірку формування яких здійснили співробітники лабораторії у ході виконання науково-дослідної теми «Науково-методичне забезпечення формування базових якостей старшого дошкільника в дошкільному навчальному закладі», є найважливішими для особистісного зростання людини, адже на них ґрунтується фундамент особистісної культури дошкільника. Лабораторія дошкільної освіти і виховання ІПВ НАПН України обстоює необхідність цілісного підходу до формування особистості дитини. Відповідаючи на запитання «Що виступає важливим інструментом формування базових якостей особистості дошкільника?», вказала, що на відміну від поширеної практики домінування навчально-пізнавальної діяльності, співробітники лабораторії у ході експериментальної роботи гармонізували співвідношення навчальних і виховних завдань, розглядаючи дидактичні методи і засоби як інструмент виховання особистісно значущих якостей дитини. Вагомі результати науково-дослідної роботи лабораторії відображено в монографії Формування базових якостей особистості дітей старшого дошкільного віку в ДНЗ та методичному посібнику “Виховуємо базові якості старшого дошкільника в умовах ДНЗ, в якому подано методики виховання базових якостей особистості дитини, конкретні методичні рекомендації та практичні розробки для впровадження у широку освітню практику.

 

 

Острянська Олена Анатоліївна, к. пед. н., доцент, с. н. с. лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України, у мультимедійній доповіді «Науково-методичний супровід процесу формування злагоди у старших дошкільників у діаді «міжособистісна злагода – громадянська злагода» наголосила: актуальність формування у вихованців міжособистісної злагоди зумовлена тим, що «парадигма злагоди» продиктована необхідністю виживання всього людства, адже злагода в суспільстві виступає як надійним гарантом національної безпеки кожної держави, так і загальноцивілізаційним гарантом, фундаментом подальшого існування й розвитку людства. Потужний ресурс соціальної злагоди українського суспільства забезпечить адекватні відповіді на виклики глобалізації, сприятиме економічному зростанню, конструюванню й утіленню основних принципів суспільства загального добробуту, стійкого розвитку соціальної сфери. Міжособистісна злагода як особистісна моральна чеснота виступає істотною ознакою якісних міжособистісних взаємин, що встановлюються в різних аспектах життєдіяльності. Результати проведеного експерименту переконливо довели, що ефективність процесу формування міжособистісної злагоди у старших дошкільників значно підвищиться за належного науково-методичного супроводу вихователів дошкільних навчальних закладів експериментальних майданчиків освітньо-виховного комплексу регіону співробітниками лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту проблем виховання НАПН України. Науково-методичний супровід успішно реалізовувався через низку магістральних напрямів роботи з педагогами експериментальних майданчиків, а саме:

І напрям ‑ модернізація й оновлення змісту дошкільної освіти, зокрема, з проблеми формування міжособистісної злагоди у старших дошкільників у дошкільному навчальному закладі шляхом ретельного аналізу змісту наявних освітніх програм для дошкільників і употужнення можливостей його використання вихователями, а також створення парціальної програми «У дружбі зростаємо, про злагоду дбаємо» (Автор – О.А. Острянська), розробки і застосування комплексного навчально-методичного забезпечення цієї програми, якебуло успішно реалізоване педагогами у дошкільних навчальних закладах;

ІІ напрям ‑ забезпечення єдності сучасних досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду із проблеми формування міжособистісної злагоди у старших дошкільників шляхом науково-педагогічного консультування освітян-практиків науковцями лабораторії щодо якісного опрацювання ґрунтовних наукових досліджень із актуальної проблеми формування базових моральних якостей у дітей, сутності та структури міжособистісної злагоди; ефективної організації експериментальної роботи з проблеми формування міжособистісної злагоди у старших дошкільників у ДНЗ; вдумливого аналізу, узагальнення, систематизації, інтеграції творчих доробків наукових співробітників і передового досвіду вихователів із цієї актуальної проблеми та їх якісної презентації педагогічній громадськості;

ІІІ напрям ‑ цілеспрямоване впровадження інноваційних форм, методів і технологій формування міжособистісної злагоди у старших дошкільників у дошкільному навчальному закладі (наприклад, технології особистісно-орієнтованого розвивального виховання, технології організації виховного простору в ДНЗ як чинника морального розвитку особистості дошкільника, рефлексивно-експліцитного методу І.Д. Беха, виховної техніки звернення до ціннісно найвразливіших компонентів Я-образу вихованця та ін.);

ІV напрям ‑ активізація професійного розвитку фахівців освітньо-виховного комплексу регіону, заохочення інтересу, ініціативи, плідної співпраці на рівні співтворчості педагогів-практиків дошкільних навчальних закладів, навчально-виховних комплексів, методистів міських методичних кабінетів, спеціалістів управлінь освіти шляхом залучення їх до участі в таких важливих формах науково-методичної роботи, як: конференції, науково-практичні семінари, круглі столи, вебінари, тижні педагогічної майстерності, творчо-дидактичні лабораторії, майстер-класи, педагогічні колегіуми, педагогічні ради, науково-методичні об’єднання; виконання творчих науково-педагогічних проектів; здійснення науково-педагогічної комунікації з викладачами вишів, майбутніми фахівцями з використанням інформаційно-комунікаційних технологій (наприклад, участі у форумах, вебінарах, веденні блогів); творчої презентації передового педагогічного досвіду засобами оформлення науково-педагогічного портфоліо та ін.

 

 

Просіна Ольга Володимирівна, к. пед. н., п. н. с. лабораторії позашкільної освіти Інституту проблем виховання НАПН України, у своєму виступі «Особливості виховного процесу у Східному регіоні України» висвітлила проблему особливостей патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України. Вона зазначила, що складна воєнно-політична ситуація, яка сталася на Сході України, викликала потребу пошуку нових шляхів удосконалення національно-патріотичного виховання учнів. Задля цього у 2015 роцірозпочато Всеукраїнський експеримент за темою: «Система національно-патріотичного виховання учнів в умовах східного регіону України» у Сватівській загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 Сватівської районної ради Луганської області (науковий консультант експерименту академік, І.Д. Бех, науковий керівник – О.В. Просіна). У ході виступу було розкрито поняття «патріотизм» та складові почуття патріотизму (за І.Д. Бехом); визначено специфіку патріотичного виховання на Сході України (існування негативних історичних стереотипів, соціально-культурні умови пограниччя тощо). Охарактеризовано значення створення на базі експериментального закладу історичного клубу «Terra incognita» з проблеми формування ціннісних орієнтирів та громадянської самосвідомості учнів, розвінчування міфів радянської історіографії.

 

 

Алєксєєнко Тетяна Федорівна, к. пед. н., с. н. с., завідувач лабораторії соціальної педагогіки Інституту проблем виховання НАПН України, у процесі доповіді наголосила на важливості профілактики педагогами і батьками ризикованої поведінки особистості й формування соціально значущих якостей школярів у доброчинній діяльності, а також презентувала науковий доробок співробітників лабораторії ‑ монографію «Соціальні цінності малої групи школярів», методичні посібники «Ризикована поведінка», «Виховання особистості у доброчинній діяльності», методичні рекомендації «Доброчинна діяльність школярів». Основні здобутки лабораторії: обґрунтування соціально-педагогічного підходу до формування таких соціально значущих якостей особистості, як альтруїзм, милосердя, відповідальність, гідність, ініціативність; розкриття виховного потенціалу доброчинної групової діяльності у цьому процесі; характеристика доброчинних соціальних проектів школярів як інноваційної соціально-педагогічної технології, спрямованої на оптимізацію соціального розвитку особистості, згуртування шкільного колективу, формування в учнів уміння працювати в команді, підтримку кращих соціальних ініціатив і розв’язання актуальних соціально-педагогічних проблем громади, відродження доброчинних традицій українців, розвиток волонтерського руху в загальноосвітньому навчальному закладі.

 

 

Горенко Мар’яна В’ячеславівна, координатор національно-патріотичного табору студентської молоді «Дія» Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини, у доповіді «Громадянська соціалізація студентської молоді в умовах ВНЗ: з досвіду діяльності Національно-патріотичного табору «Дія» УДПУ імені Павла Тичини» зазначила, що одним із головних завдань громадянського виховання є розвиток патріотизму як одного з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до Батьківщини, відданість своєму народові, гордість за його минуле й сучасність, надбання національної культури, усвідомлене бажання за необхідності його захищати. Із метою включення кожного студента в конкретну діяльність із творення й примноження багатства і краси своєї Батьківщини в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини спільно зі Студентською соціально-психологічною службою, Студентським науковим товариством, Центром педагогічного краєзнавства було впроваджено інноваційний студентський проект ‑ Національно-патріотичний табір для студентської молоді «Дія», що працює уже півтора року й здобув І місце на ІІІ Всеукраїнському дистанційному конкурсі наукових робіт із соціальної педагогіки. Він сприяв: активному залученню молоді до піднесення культурного й соціального рівня громадян; налагодженню діалогу мешканців різних регіонів України; наданню інформаційно-консультаційної, соціально-психологічної, реабілітаційно-терапевтичної підтримки й допомоги; проведенню соціальних і благодійних акцій, спрямованих на усвідомлення громадськістю єдності суспільства й забезпечення територіальної цілісності України. Заходи Національно-патріотичного табору «Дія» забезпечують громадянську соціалізацію студентської молоді та впродовж чотирьох табірних змін реалізуються за такими напрямами: проведення акцій для підтримання духу народу; заходи для дітей-сиріт та дітей переселенців; відзначення патріотичних свят; популяризація історії України; відзначення міжнародних свят; підтримання бойового духу військових; збір гуманітарної та матеріальної допомоги; проведення благодійних концертів.

Таким чином, незаперечну цінність науково-практичної конференції «Сучасні виховні проблеми: виклики та шляхи їх реалізації» вбачаємо передусім у тому, що вона сприяла оприлюдненню й поширенню серед педагогічної громадськості суспільно вагомих результатів наукових досліджень, виконаних співробітниками Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, спонукала педагогічну спільноту до глибоких розмислів, конструктивного діалогу й активного впровадження презентованих інноваційних результатів у педагогічну практику системи неперервної освіти, консолідувала зусилля освітян різних регіонів України для ефективного розв’язання складних виховних проблем сучасності.

 

Острянська О.А.,  канд.  пед.  наук,  доцент,  старший  науковий співробітник лабораторії дошкільної освіти і виховання Інституту  проблем  виховання  НАПН  України

 

Архів